МІГРАЦІЙНА КРИЗА

Підсумки тижня в Польщі: контроль міграції, депортація іноземців, «волинська брехня», мирні переговори
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла в Ґданську посилити контроль за міграцією до Європейського Союзу. Прем'єр-міністр Дональд Туск оголосив про рішучу боротьбу з організованою злочинністю іноземців. Депутати польського Сейму цього тижня обговорювали пропозицію змін до закону про Інститут національної пам’яті, яка передбачає покарання за так звану брехню про волинську трагедію. Польський експерт, генерал у відставці Станіслав Козей, вважає, що обидві сторони настільки втомилися від війни, що зацікавлені в переговорах, які могли б привести до компромісу та перемир’я. Матеріал підготував Володимир Гамратюк
УКРАЇНА І/ЧИ ЄС. Безпека чи людяність? Міграційна політика ЄС
Дискусії щодо міграційної політики не полишають європейську спільноту щонайменше 10 років, відколи  почалась міграційна криза. Причинами міграції у той час були війни. Зокрема в Сирії. Також чимало людей залишило Афганістан, Ірак, Еритрею, через економічні труднощі теж Косово. Війна росії проти України також змусила частину українців шукати прихистку у європейських країнах. Зараз питання міграції також є на порядку денному ЄС. Особливо у час, коли міграцію інструменталізує та вепонізує Білорусь. у Травні 2024 року ЄС нарешті випрацював так званий міграційний пакт. Проте деякі пункти піддають критиці. Що цікаво, країни часто називають його занадто ліберальним, а от неурядові організації вказують на занадто велику кількість обмежень і невідповідне ставлення до мігрантів та виконання процедур. Детальніше в темі розбирались Анастасія Купрієць та Сніжана Чернюк. Вони поговорили з політологинею Монікою Трояновською-Стшембошевською,  професоркою Університету кардинала Стефана Вишинського та Матеушем Кренпою з Центру міграційних досліджень Варшавського університету 
УКРАЇНА І/ЧИ ЄС. Нові країни Шенгенської зони та старі дискусії про контроль
Наразі в Шенгенській зоні 29 країн. З них 25 є членами ЄС, а решта це Ісландія, Швейцарія, Норвегія та Ліхтенштейн. Ще торік країн-учасниць було на дві менше, проте Румунія та Болгарія долучились з початком січня 2025-го. На вступ ці країни чекали 18 років. Останнім часом на їхній вступ наклала вето Австрія, пояснюючи своє рішення можливим посиленням нерегульованої міграції. Чому нарешті Австрія дала зелене світло? І чи справді зона Шенгену сьогодні є простором вільного пересування? Запрошуємо почути думки експертки Мальвіни Талік з Інституту регіону Дунаю та Центральної Європи, Якуба Пєньковського з Польського інституту міжнародних справ та Бартломєя Кота, програмного директора Варшавського безпекового форуму.  Авторки програми: Анастасія Купрієць та Сніжана Чернюк
z 15
cover
Odtwarzacz jest gotowy. Kliknij aby odtwarzać.